24 лютого
— день, який назавжди змінив нас
24 лютого — це дата, що увійшла в історію України болем, сльозами, тривогою… і
водночас неймовірною єдністю. День, який ми ніколи не забудемо. День, коли
кожен українець прокинувся іншим. День, коли ми зрозуміли справжню ціну миру.
24 лютого — день молитви за Україну.
Ми молимося, щоб Господь зберіг нашу державу.
Молимося за кожного захисника і захисницю — щоб повернулися живими і здоровими
додому.
Молимося за матерів, які чекають, за дітей, які мріють про спокійне дитинство,
за родини, що хочуть просто жити на своїй землі без страху.
Ми просимо про якнайшвидшу Перемогу.
Про справедливий мир.
Про те, щоб Україна розцвіла — ще сильніша, ще світліша, ще мудріша.
Бо навіть у найтемніші дні ми навчилися триматися разом.
Навчилися підтримувати одне одного.
Навчилися вірити — по-справжньому.
І сьогодні кожна молитва має силу.
Кожне добре слово — як промінь світла.
Кожне щире серце — як частинка великої надії.
Нехай Господь збереже Україну.
Нехай наші воїни повернуться додому.
Нехай у кожній родині настане мир.
І нехай на нашій землі знову лунає дитячий сміх.
Молимося. Віримо. Тримаємося.
Бо ми — українці.
